• 02.jpg
  • 05.jpg
  • 03.jpg
  • 01.jpg
  • 04.jpg

Пошук по сайту

Лічильник відвідувачів

Чудеса Городоччини

Купинський "шум"

Рис. 1

В сімох кілометрах на південь від Городка просторо розкинувся на схилах Смотрича старовинний Купин. Неподалік від нього археологи знайшли багато кам’яних знарядь праці, на лівому березі Смотрича виявили сліди поселення Черняхівської культури. Писемні витоки історії села сягають ХV століття. У 1407 році литовський князь Ягайло подарував Купин чи то Богуславу, чи то Ярангу. Тоді Купин торгував з усім світом. Крам везли Смотричем до Дністра, а далі - Чорним морем. Купин не обминули ні Богдан Хмельницький, ні Устим Кармелюк.


Ось як описує автор туристичного путівника «Високі береги Смотрича» Г.С.Дем′янчук власні враження від мандрівки цим селом:
«Зліва від села підносяться невисокі пагорби, справа - буйний луг, за яким вдалині вузькою смужкою темніє ліс (рис.1). Огляньте невеликий міст через Смотрич. Його підпори – з такого ж старого каменю, з якого споруджено вікодавні фортеці. Недарма його жителі називають «Турецьким». Перед нами пам′ятка тих років, коли турецькі здобичники прагнули перетворити ці краї у свою колонію».

Рис. 2
Одразу ж за мостом шумить невеликий водоспад. Про нього згадує відомий російський геолог В.Д.Ласкарєв: «Течія швидка, місцями неспокійна (з невеликими вирами і водоспадами, наприклад, біля містечка Купин)».


В межах Городоцького району Купинський водоспад розташований в середній частині течії Смотрича. Тут долина звужується, лівий берег набирає подібної до каньйону форми. Русло поблизу села виписує вигадливі петлі та змійки, як-от сусідня Чорноводка, що зливається зі Смотричем за кілька кілометрів за селом. До речі, лише декілька десятків метрів не вистачило річкам, щоб подолати вододіл і злитися руслами відразу нижче водоспаду за часів трансгресії Сарматського моря й утворення Подільської височини. Тепер прямо з дороги можна бачити одразу дві річки (рис.5). Подібний витвір річкових ландшафтів ніде, окрім як біля Купина, не трапляється.

Рис. 3


Зародження водоспаду губиться у глибинах тисячоліть. Зате інші творіння рук людських вимірюється століттями. На околиці тодішнього містечка було насипано добротну загату. Вище неї русло річки роздвоїли. Правий рукав заповнював ставок, вода якого невтомно вертіла колесо кам′яного млина. Лівий, материнський рукав, і надалі служив річці. Над нею, в ті ж віки замість дерев′яного (фрагменти товстих паль збереглися донині) звели невеликий, зате надто міцний кам′яний арочний міст. Під ним, аж до різкого повороту праворуч норовлива течія наштовхнулася на непіддатливе кам′яне ложе, щоб навічно, із невдоволеним шумом «зависнути» над прилеглою долиною. Та все ж, великий скульптор-вода невпинно вершить свою справу - за останні 30 років поріг водоспаду заввишки помітно виріс. Висота його нині складає 3-3,5 м, ширина - понад 15 метрів (рис.2).
Ось так, наче граючись, природа подарувала купинчанам «заморський» для цих країв водоспад. А під ним, на поверхню напіввідкрила для допитливого ока свою таємницю - рідкісні геологічні відшарування твердих вапняків та аргілітів пізнього девону палеозойської ери, що закінчився близько 358 млн. років тому. В Україні відшарування девону, що виходять на поверхню, відомі тільки у трьох місцях: на півдні Донбасу (в долині Дністра) і в нас на Городоччині.

Рис. 4


Коли стоїш на кручі, вслухаючись у монотонний шум водоспаду, що долинає знизу, мимоволі захоплює дух від невимовно гарних краєвидів. Поетові легко спадуть на думку рими, художник візьметься за мольберт… Для дослідників природи минувшини тут взагалі райський куточок. Екзотичний водоспад, мальовнича місцевість довкола – згусток складного і суперечливого історичного минулого Купина зокрема і краю загалом. Онде, за долиною бовваніє водяний млин, мабуть, найстаріший не тільки на теренах Поділля, а й в Україні. Його спорудження датоване від 1455 року. Праворуч, над пульсуючим руслом Смотрича нависає той самий «Турецький» міст (рис.3). На його кам′яному тілі жодного зруйнованого блоку. Таке враження, наче зведений буквально вчора. А йому ген-ген – не менше трьох віків! Між ним і млином лежить гребля ставка, закучерявлена товстелезними гоголівськими вербами. Вона така ж міцна, надійна, віковічна, як і млин та міст. І як тут не схилити в пошані голову перед талантом, майстерністю і мудрістю наших предків!


Водоспад з довколишніми луками та історичними спорудами є гордістю, ще одним певним знаком-візиткою Купина і Городоцького краю. Сельчани ласкаво називають його «шумом». З початку весни до осені біля «шуму» багато людей. Влітку тут безліч відпочиваючих, любителів водних процедур і купання (рис 4). Купинчани організовують різноманітні культурно-масові народні дійства на кшталт свята Івана Купала. Це улюблене місце відпочинку і розваг жителів та гостей села.

Рис. 5
Купинський водоспад належить до рідкісної форми рельєфу Поділля, тож цілком заслуговує на віднесення до геоспадщини України, як унікальний гідрологічний та геолого-геоморфологічний об′єкт. Більше того, вкупі зі старовинними ставком, млином, мостом, іншими історико-культурними та сакральними об′єктами (рис.5) села Купин формують неповторну гармонію природного, історичного та культурного начал. Безсумнівно, Купинський Шум належить до визначних природничих та історичних куточків Поділля.

Кльоц Олександр Миколайович

Кльоц Олександр Миколайович – природознавець, ботанік, еколог, краєзнавець, журналіст. Відмінник охорони природи України (1982). Автор і співавтор 22 наукових праць і видань, понад 250 науково-популярних статей. Лауреат Хмельницької обласної премії імені Петра Бучинського в галузі природничих наук і екології (1994).

Від автора

Батьківська оселя, річка з верболозами, тополі вздовж дороги, розмиті у далечіні обриси гаїв і садів, безмежні поля – це те, що оточує, по-материнськи обіймає нас з раннього дитинства. Хтось зостається назавжди біля рідного порогу, а комусь, за примхами долі, доводиться шукати кращого у світах, нерідко так і не повертаючись додому. Але пейзажі, звуки, навіть запахи батьківського краю будуть з тобою аж до останнього подиху.
Мала батьківщина… У кожного вона своя - неповторна, дивна, і водночас звична до буденності. Якось не помічаєш чи не звертаєш уваги на те, що тебе оточує. Що ж такого особливого, оригінального є в рідному краю городоччан? Хоча б у довколишній природі. Автору цих рядків довелося проаналізувати чимало інформації з різних джерел про живу й неживу природу Городоччини. А потім на місцях, наскільки це було можливо, досліджуючи і вивчаючи – переконатися: наш край надзвичайно цікавий і неповторний! Є, чим захоплюватися, пишатися самому і дивувати гостей і туристів.
До родзинок природи не лише Городоччини, але й Поділля сміливо можна віднести Купинський водоспад, кремезний 500-літній дуб с. Лісоводи, загадкове Веселецьке озеро-примару і старий панський дендропарк с. Нове Поріччя. Ще три визначні творіння органічно пов′язані зі знаменитими Подільськими Товтрами: Збручанське родовище мінеральних вод, Сатанівський реліктовий масив бука лісового та власне Товтрове пасмо.
Чому обрано саме ці об′єкти й території до чудес природи краю? Насамперед, до уваги бралися наукові та інші публікації, де йшлося про них, думки авторитетних вчених та фахівців і, звичайно, громади Городоччини.
Безсумнівно, в межах району є немало й інших мальовничих і визначних куточків природи. Про них, за нагоди, розповімо читачам. Наразі про згадані об′єкти і території підготовлено статті, які об’єднано у серію під назвою «7 чудес природи Городоччини». Крім того, окремо складено структурований нарис про живу і неживу природу «Дивосвіт природи Городоцького краю». Обидва нариси увійшли до книги з історії району «Городоччина: час, події, люди», меценатом якої виступив народний депутат України від Городоччини О.В. Герега. За його ініціативи та фінансової підтримки видання невдовзі побачить світ. Тим часом, виносимо на суд читачам статті в повних, а часом і в розширених версіях, проілюстровані авторськими світлинами та відповідними діаграмами. Розпочинаємо із публікації про Купинський водоспад.

 

 

"НАШ ГОРОДОК"

© 2011 All right reserved. Інформаційний портал Городоцького району.     Створення сайтів
При передруці матеріалів посилання на сайт є обов'язковим! Відповідальність за достовірність фактів несе автор публікації.

Олександр Герега народний депутат України За конкретні справи АТП Чемерівці