• 003.jpg
  • 004.jpg
  • 005.jpg
  • 002.jpg
  • 001.jpg

Пошук по сайту

Лічильник відвідувачів

Історія

Апофеоз геноциду

Апофеоз геноцидуІсторія
Винищуючи євреїв, нацисти виявляли чудеса винахідливості: розстріли, газові камери, спалення живцем. Але чи не найжахливіша масова страта сталася рівно 75 років тому в надзбручанському містечку Сатанів.
Німецька окупація селища почалася 6 липня 1941 року, коли до Сатанова ввійшли вояки 5-ї танкової дивізії СС «Вікінг». До честі “вікінгів” – хай формально й есесманів – жодними ексцесами щодо мирного населення вони себе не заплямували (принаймні в Сатанові та сусідніх з ним містечках). Фронтовики, звиклі до життя під кулями та снарядами, бруднити свої мундири стратами беззбройних «цивілів» не бажали. Але слідом за ними прийшли тиловики, які в окопах геройствувати не квапилися, але залюбки готові були демонструвати свою “силу” щодо беззахисних жінок і дітей.

Детальніше...

Мегаліти й обличчя Одина

Мегаліти й обличчя ОдинаІсторія
“Збруч” чимало писав про Збручанський культовий центр, зокрема, про Пущу Відлюдника з печерою того ж таки відлюдника біля Звенигорода. Але історія цих місць така насичена, що постійно спливають щораз нові подробиці. Зокрема, може виявитися, що скельне пасмо, де міститься згадана печера, є найбільшим мегалітичним комплексом над Збручем і, можливо, одним із найбільших у Галичині.
Передбачаємо цілком логічне запитання: як таке могло статися, що того гіпотетичного комплексу раніш ніхто не помітив? Адже Звенигород, головне священне городище Збручанського культового центру, давно і ретельно досліджене археологами. А печеру навіть у їхніх звітах згадано. Мовляв, є така і, можливо, вона навіть входила до комплексу святилищ. На тому все...

Детальніше...

Слідами Великої чуми 1770-1771 років

Слідами Великої чуми 1770-1771 роківІсторія
“Збруч” уже не вперше відкриває досі невідомі історикам пам'ятки минулого. Останньої осені ми знайшли добре збережені залишки середньовічного укріплення – основу мурованої вежі та складну систем валів і ровів. Від початку ХХ століття це укріплення вважалося повністю знищеним і назавжди втраченим для нащадків. Про це ще 1901 року повідомив “батько подільського краєзнавства” Юхим Сіцинський. З того часу ніхто, крім “Збруча”, чомусь так і не спромігся перевірити слова наукового авторитета. Перевірка ж усе виявила з точністю до навпаки.
Камінні надмогильні хрести, давніші за початок ХІХ століття, в Україні можна зустріти відносно нечасто. Це, щоправда, стосується лише хрестів, а не єврейських надгробків (мацевот). На давніх єврейський цвинтарях пам’ятники, датовані XVI-XVII століттями, – не дивина, а XVIII століття – взагалі звичайна справа.

Детальніше...

КУЗЬМИН — МІСТЕЧКО БЕЗ ТУРИСТІВ, АЛЕ НА ТУРИСТИЧНИХ МАРШРУТАХ

КУЗЬМИН — МІСТЕЧКО БЕЗ ТУРИСТІВ, АЛЕ НА ТУРИСТИЧНИХ МАРШРУТАХІсторія
Подільське село Кузьмин абсолютна “Terra Incognita” навіть для найзатятіших мандрівників “невідомою Україною”. Така собі дуже біла пляма на туристичній мапі. Тож, палаючи праведним бажанням відновити історичну справедливість, ми вирішили виправити цю ганебну ситуацію.
Кузьмин (від початку — Сапєжин) досить давнє поселення і в письмових джерелах вперше згадується ще у 1494 р. Його первісна назва прямо вказує, що це село колись було у власності литовських магнатів Сапєг (Сопіг). Топонім Кузьмин, зауважимо, теж “сапєжного” походження та пов'язаний з Казимиром (Кузьмою) Сапєгою. По тому Кузьмин належав Гербуртам, Стадницьким та Граб'янкам, найвідомішим представником останніх вже відомий Тадей Граб'янка.

Детальніше...

ЧИ БУВ САТАНА В САТАНОВІ?

ЧИ БУВ САТАНА В САТАНОВІ?Історія
Останніми роками (чи вже десятиліттями?) набуло в нас популярності – а надто серед молоді – “їхнє” екзотичне свято Гелловін. Поборники вітчизняних традицій і традиційної моралі з цього приводу схильні понарікати: мовляв, то заледве не “сатанізм”, бо там перебираються на чортів і відьом, а ревним християнам того робити не випадає… Та й не наше воно. Наше – це гаївки, Купала, Андрія, Святий Миколай, Маланка та вертеп із колядками. Хоча – заради справедливості – ревнителі вітчизняних традицій і моральності мали би пригадати, що серед провідних персонажів українського вертепу є… чорт і смерть. 
Якщо ж добре подлубатися в історії, то виявиться що Гелловін десь таки наш, а що вже правдиві галичани, то ті взагалі мають його святкувати, як стій.

Детальніше...

ЧУМНЕ МІСТО

ЧУМНЕ МІСТОІсторія
Всім нам коли-небудь доводилося чути про страшні епідемії, що лютували за давніх часів. Чума, тиф, холера з періодичною сталістю приводили в спустошення нашу Подолію в ХIII-ХІХ століттях. Найбільш жахаючою з них була епідемія чуми 1770-1771-х років, коли хвороба поширилася не тільки по всьому Поділлю, але й захопила Молдавію, Валахію (Румунію), Галичину, Волинь, Придніпровську Україну, дійшовши до самої Москви. Подробиці про цю епідемію, зокрема, що стосується Кам'янця-Подільського, переповів у своїй праці відомий медик і дослідник місцевої старовини доктор Йосип Ролле:
«Майже всі жителі міста Кам'янця і половина всього Поділля впали жертвою жорстокої чумної епідемії 1770 року В Кам'янці й у сусідніх селах вмерло З0 000 чоловік.

Детальніше...

ІВАНКІВЦІ – СКІФИ, ПОКАЗУХА ТА КАТАКОМБИ

ІВАНКІВЦІ – СКІФИ, ПОКАЗУХА ТА КАТАКОМБИІсторія
Іванківці, що в Городоцькому районі Хмельниччини, – одне з надзбручанських сіл, найбагатших на унікальні історичні пам'ятки. Але, якщо не знати, що і де шукати, цього зовсім не скажеш. Село, як село. Це через повну відсутність головної туристичної тріади – “замок-костел-кам'яниці”. Але то не біда. На таку “тріаду” можна помилуватися, де завгодно, а в Іванківцях – свої, часом абсолютно унікальні пам'ятки.
Найдавніша з місцевих родзинок – Іванківецьке городище. Про нього ми вже побіжно згадували у матеріалах про Звенигород та Збручанський культовий центр.

Детальніше...

ОРИГІНАЛЬНІ АРТЕФАКТИ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ З ОКОЛИЦЬ М.ГОРОДОК НА ХМЕЛЬНИЧЧИНІ

ОРИГІНАЛЬНІ АРТЕФАКТИ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ З ОКОЛИЦЬ М.ГОРОДОК НА ХМЕЛЬНИЧЧИНІІсторія
На природньозахищених мисоподібних берегах лівої притоки Дністра р.Смотрич виявлено не один десяток поселень Трипільської культури. Зокрема, і у верхів’ях – довкола райцентру Городок Хмельницької області. В основному, давні землероби жили тут у середньому та пізньому етапі існування цього феномену енеоліту України. Через інтенсивне розорювання вільних від лісів урочищ в радянський час трипільські пам’ятки Городоччини сильно попсовані. Тому час від часу на поверхні трапляється не лише обмазка жител, а й предмети господарювання, культу і військової справи.Свого часу збиранням артефактів в районі активно займалася місцевий краєзнавець Нонна Миколаївна Пащенко.

Детальніше...

Біля с. Купин знайдено невідомий замок

В Купині знайдено невідомий замокІсторія
Ми вже розповідали про село Купин, що на Хмельниччині. Тоді ж побіжно згадали й місцевий водоспад “Шум” – найбільший в області. Той водоспад став головною і єдиною причиною, що знову привела дописувача “Збруча” до цього подільського села. Мандрівка, зауважмо, була звичною екскурсією, а не робочим відрядженням. Хотілося подивитися, що від того “Шуму” залишилося по тому, як на сусідньому ставку запустили міні-ГЕС.
На превелику радість, з водоспадом все було гаразд – “Шум” щумів, як має бути, і якоїсь візуальної різниці з давнішими часами не спостерігалося. Намилувавшись сріблястими струменями та клацнувши кілька фотокадрів, автор почимчикував до траси – ловити попутку. Все варте уваги тут було оглянуте ще торік.

Детальніше...

Мармурова Лаура

Мармурова ЛаураІсторія
У каплиці Непорочного Зачаття Петропавлівського кафедрального костелу в Кам'янці-Подільському встановлена незвичайна скульптурна композиція з білого каррарського мармуру. На ложі немов жива, з розметаними на подушці локонами, лежить прекрасна діва. Тонке покривало, що прикриває її до половини, підкреслює вигини стрункого тіла. З першого погляду може здатися, що дівчина спить, але за деякими ознаками (схрещені на грудях руки, згаслий факел) розумієш, що сон її вічний. Поруч із нею, немов замилувавшись її красою, в тихій печалі застигло янголятко.

Детальніше...

Підземна кузня з часів Першої світової

Підземна кузня з часів Першої світовоїІсторія
Частина містечка, де ми зробили наше маленьке відкриття, цікава тим, поруч стояв місцевий замок. Свого часу його захопив і зруйнував Богдан Хмельницький. Відтак королівські війська фортецю відбудували та добре укріпили. Так добре, що за чверть століття по тому (1672) гетьман Петро Дорошенко зі своїм військом успіх Богдана повторити не зміг.
Нині від замку залишилися ледь помітні вали та фундамент однієї з веж. Але нас передусім цікавила мережа підземних лабіринтів. Їхні фрагменти хазяйновиті подоляни й досі використовують в господарці – у багатьох старих будинках із приватних льохів є проходи у ці катакомби. Один із льохів заінтриґував. Від аналогічних пивниць, також викопаних у схилах пагорбів, він відрізнявся, як розмірами вхідного «порталу», так і своєрідною його архітектурою, де кожен камінь просто кричав про досить поважний вік споруди. На жаль, це диво міститься на терені приватної садиби. З вічно зайнятим господарем довго не вдавалося домовитися про «екскурсію», і об’єкт залишався не дослідженим.

Детальніше...

Бій під Городком (частина 02)

Бій під Городком (частина 02)Історія
Коли говорять про цю баталію, мають на увазі як сам бій на околицях містечка, так і кілька наступних зіткнень наступаючих росіян з відступаючими австро-угорцями – сутички біля Сатанова, сіл Юринці та Сатанівка, зазбручанської (уже галицької) Калагарівки. Точної цифри втрат з австро-угорського боку, на жаль, встановити не вдалося. “Вилка” (залежно від джерела) – від кількох сотень до кількох тисяч загиблих.
Одразу після бою російські газети рапортували про тисячі знищених ворогів. Але, як відомо, ніде стільки не брешуть, як на війні та на полюванні. Так було і в нашому випадку – у пізніших мемуарах російських офіцерів йдеться про цифру близько 500 полеглих.
Попри те, у братській могилі на околиці Городка (де цісарці зазнали найбільших втрат) поховано лише 81 небіжчика.

Детальніше...

Бій під Городком (частина 01)

Бій під ГородкомІсторія
Нині про бій під Городком-Подільським, що відбувся 17 (4) серпня 1914 року, знають лише нечисленні історики Першої світової війни та місцеві краєзнавці. А сто років тому ця баталія гриміла на всю Російську імперію. Ще б пак – це була чи не перша велика перемога росіян у тій далекій війні.
Символічно, що часопис «Кіевлянинъ» від 21 (8) серпня розмістив повідомлення про цю битву поряд із розповіддю про подвиг козака Козьми Крючкова. Нині це ім’я зовсім незнайоме пересічному читачеві, а під час «Великої Війни» він був «розкручений» царською пропагандою набагато краще, ніж через 30 років Матросов і Гастелло – радянською. Були навіть цукерки «Козак Козьма Крючков». Нагадаємо, у нерівному бою з німцями він нібито вбив 11 та поранив 16 ворогів.

Детальніше...

Музична школа у Городку

Музична школа у Городку

Історія
В серпні 1964 р. в м. Городок за рішенням Городоцького райвиконкому та у зв’язку з багаточисельними заявами батьків було відкрито музичну школу.
За направленням Хмельницького музичного училища з 1 серпня 1964 р. приступили до роботи його випускники, а саме: Кисилевський Ю. А. – на посаду директора та викладача фортепіано, Кисилевська В. В. - викладача по класу скрипки, Яскулко М. В. - викладача по класу баяна, Заболотна Л. Г. – викладача по класу теорії та хормейстер.
В житловому будинку по вулиці Жовтневій (біля сучасного РБК) було виділено три класи. Викладачі своїми силами привели до ладу кімнати, зробили з них класи і 1 вересня 1964 р. прийняли біля 30 учнів

Детальніше...

Будинок дитячої творчості (Будинок піонерів)

Будинок дитячої творчості

Історія
У центрі міста по вул. Ванагса, 10 (колишній провулок Піонерський) знаходиться Будинок дитячої творчості (до 1993року Будинок піонерів).
Історія цього закладу досить цікава. У 1952 році за рішенням Городоцької районної ради народних депутатів (згідно з матеріалами обласного архіву) у м. Городку відкрито Будинок піонерів. До цього часу за адресою вул. Леніна, 36 функціонував дитячий будинок, в якому розмістився Будинок піонерів. До Великої жовтневої соціалістичної революції належав родині Тихоцьких.

Детальніше...

"НАШ ГОРОДОК"

© 2011 All right reserved. Інформаційний портал Городоцького району.     Створення сайтів
При передруці матеріалів посилання на сайт є обов'язковим! Відповідальність за достовірність фактів несе автор публікації.

Олександр Герега народний депутат України За конкретні справи АТП Чемерівці