• 003.jpg
  • 001.jpg
  • 004.jpg
  • 002.jpg
  • 005.jpg

Пошук по сайту

Лічильник відвідувачів

Історія

Кам'янець-Подільська фортеця

 Кам'янець-Подільська фортеця

Кам'янець-Подільська фортеця вперше згадується в 1374 році в грамоті князя Юрія Коріатовича, який володів на той час Поділлям. Археологічні дослідження свідчать, що фортеця існувала в Х-ХIII ст.ст. Спочатку вона являла собою типову староруську дерев'яну оборонну споруду. Стіни та башти були в основному дерев'яними і лише частково кам'яними. В XV ст.Поділля було загарбане польсько-шляхетською державою, і Кам'янець-Подільський став центром воєводства, важливим пунктом оборони Речі Посполитної.


В середині XVI cт. дерев'яні укріплення фортеці під керівництвом архітектора Йова Претвича були замінені кам'яними. Фортеця являє собою багатокутник витягнутої форми, обнесений високими кріпосними стінами з баштами на кожному розі. Праворуч від східних воріт знаходиться одноярусна п'ятигранна Чорна башта з криницею глибиною 36 м. і діаметром 6 метрів.Далі по колу йде 10 башт - Лянцкоронська, Комендантська, Рожанка, Водна, Нова, Денна, Ляцька, Тенченська, Ковпак і ліворуч від східних воріт - Папська, або Кармелюкова. Цю останню назву башта дістала у XIX cт., коли в ній було ув'язнено Устима Кармелюка.


В 1672 році місто Кам'янець-Подільський, як і все Поділля, захопили турки. Вони відновили зруйновані укріплення, але ніяких значних споруд у комплекс укріплення не внесли. В зв'язку з тим, що тут містився турецький гарнізон, фортецю і міст у народі почали називати "турецькими".


Після приєднання у 1812 році Бессарабії до Російської імперії турецький кордон відсунувся, і Кам'янець-Подільська фортеця як оборонна споруда втратила своє значення, її почали використовувати для розміщення гарнізону, а згодом - як в'язницю.


В 1928 році фортецю, як пам'ятку старовини, за постановою РНК УРСР було оголошено республіканським заповідником, а в 1937 році тут організовано музей-заповідник. В 1948 році фортецю внесено до державного реєстру історико-архітектурних пам'яток загальносоюзного значення.

Гуменюк С., Мещишин А. Хмельницька область. - Львів:Каменяр, 1968



Кам’янець-Подільський, стара фортеця, схема з видання «Місто-фортеця - Fortress City. Ілюстрований нарис» (видавництво «Оіюм», Хмельницький-2004).
Експлікація: 1 - Папська (Кармалюкова) башта; 2 - Башта Ковпак; 3 - Тенчинська башта; 4 - Ляська (Біла) башта; 5 - Денна башта; 6 - Нова (Велика) західна башта; 6a - Мала західна башта; 7 - Башта Рожанка; 8 - Комендантська башта; 9 - Лянцкоронська башта; 10 - Нова східна башта; 11 - Водна башта; 12 - місцезнаходження башти Чорної, під уламками якої загинув Ю. Володийовський; 13 - Боргова яма; 14 - залишки фундаменту замкового костьолу Св. Станіслава, підземна галерея; 15 - Північний бастіон; 16 - Південний бастіон; 16a - залишки бастіону Св. Ганни.

Документальний фільм про "Стару фортецю"

Невідоме місто. КВІТКА НА КАМЕНІ

Кам'янець-Подільська фортеця

"НАШ ГОРОДОК"

© 2011 All right reserved. Інформаційний портал Городоцького району.     Створення сайтів
При передруці матеріалів посилання на сайт є обов'язковим! Відповідальність за достовірність фактів несе автор публікації.

Олександр Герега народний депутат України За конкретні справи АТП Чемерівці