• 001.jpg
  • 002.jpg
  • 003.jpg
  • 005.jpg
  • 004.jpg

Пошук по сайту

Лічильник відвідувачів

Історія

Городоцький РЕМ

Городоцький РЕМ

Городоцький район електричних мереж ПАТ "Хмельницькобленерго" обслуговує споживачів м.Городка, смт Сатанів та 72 населених пункти, підпорядкованих міській, Сатанівській селищній та 28 сільським радам. Городоцький район має 81,6 тис.га сільськогосподарських угідь. Населення майже 50 тис.чоловік (сільського — 31,5 тис.чоловік, міського — 17,6 тис.чоловік).
Городоцький РЕМ, подаючи електроенергію, тісно співпрацює зі всіма споживачами району. Електроенергетики району обслуговують велику мережу соціально-культурних закладів: 9 лікарень, поліклініку, 55 фельшерсько-акушерських пунктів, 69 шкіл, 67 будинків культури і клубів, 61 масову бібліотеку, ряд торгівельних, побутових закладів і комунальних підприємств. Загалом Городоцький район електричних мереж постачає електроенергію 23514 побутовим споживачам і 692 юридичним особам. Корисний відпуск електроенергії споживачам сягає понад 38млн.650тис кВт-год на суму більше 4,5 млн.грн.
Для цього створена потужна матеріально-технічна база, запроваджено новітні технологічні, економічні, організаційно-управлінські механізми високопродуктивної роботи і надання споживачам електроенергії якісних послуг.
На балансі Городоцького району електричних мереж знаходиться 880 км повітряних ліній ЮкВ, 1050км повітряних ліній 0,4кВ, 16 км кабельних ліній, 424 трансформаторних підстанції 10/0,4кВ загальною потужністю 70000кВА, працює 2 підстанції потужністю ПОкВ та 6 підстанцій 35кв загальною потужністю трансформаторів 70000кВА.

У користуванні РЕМ 25 одиниць сучасної автотранспортної техніки і спецмеханізмів. Його обслуговування досить громіздке, вимагає високого професіоналізму експлуатаційників. Тому тут сформований професійно підготовлений колектив інженерно-технічних спеціалістів, менеджерів виробництва і послуг.
Історія електрифікації району цікава важливими віховими подіями будівництва і введення потужних об'єктів енергетики — від локомотивних дизельних до ефективних гідроелектростанцій, енергопоїзда, широких державних мереж електропостачання. За цим стоїть титанічна праця енергетиків району, області, країни. Вкладені величезні кошти, матеріально-технічні ресурси для того, щоб подоляни могли комфортно влаштувати свій побут і відпочинок, користуватися найновішими досягненнями науки і техніки. Саме електрифікація краю є залогом використання новітньої радіоелектронної побутової, телерадіоапаратури, механізації і автоматизації виробничих процесів. Генеральний директор ПАТ "Хмельницькобленерго" О.Л.Шпак з гордістю небезпідставно наголошує: "Електроенергетики — це особливі люди, які, немов Данко, дарують людям світло і тепло. Вони не хизуються своєю нелегкою щоденною працею, їх не завжди знають в обличчя, але без скромного внеску кожного з них не було б електроенергетики, не було б комфортного життя для кожного з нас". І це справедливо підтверджує історія і сучасна діяльність району електричних мереж.
Якщо не враховувати кількох малопотужних локомотивних і млинових електрогенераторів, які давали струм у панські маєтки і цукроварні, чавуноливарний завод на початку ХХст., то не можна обминути увагою радянський період суцільної електрифікації краю. Вже 1922 року в Городку стала до ладу місцева електростанція Це була значна подія. Струм отримали лікарня, підприємства, частина житлових будинків містечка. У 1926 році на базі ливарно-механічної майстерні у Городку створюється механічний завод ім.Дзержинського, де на зміну парово- локомотивній електростанції приходить дизельногенераторна. Така ж електростанція працювала в Городоцькій машинно-тракторній станції, на цукрозаводі, залізничній станції Вікторія. З середини 1930х років електрифіковані медична і педагогічна школи.
Після визволення краю від німецько-фашистських загарбників вже до кінця 1944 року відновила роботу Городоцька електростанція. Встановлено на заміну вивезених гітлерівцями, газогенераторний двигун, електрогенератори, інше устаткування на цукровому заводі. Відновлено електропостачання райцентру, зв'язок абонентів Городка, Сатанова.

Загалом, весь період будівництва, становлення і розвитку електроенергетичної галузі в Городоцькому районі можна умовно поділити на три етапи. Повоєнний етап характеризувався малими локальними динамо-машинами, встановленими на млинах, напругою 110В, та локомобіем в м.Городок потужністю 16кВт, який працював у приміщенні старої лазні. Напруга подавалась тільки для освітлення житлових будинків по 2-3 години на добу. Потужність лампочки не повинна була перевищувати 50-60Вт, а оплата за спожиту електроенергію проводилась за потужностями лампочок.
Городоцький район електричних мереж ПАТ "Хмельницькобленерго" обслуговує споживачів м.Городка, смт Сатанів та 72 населених пункти, підпорядкованих міській, Сатанівській селищній та 28 сільським радам. Городоцький район має 81,6 тис.га сільськогосподарських угідь. Населення майже 50 тис.чоловік (сільського — 31,5 тис.чоловік, міського — 17,6 тис.чоловік).

Доречно зауважити, що велику допомогу у розвитку електроенергетики району надавали колгоспи сіл. Лісоводи, Бедриківці, Варівці, Великий Карабчиїв, Велика Яромирка, Жищинці, Іванківці, Клинове, Кузьмин, Купин, Курівка, Немиринці, Підлісний Олексинець, Стара Пісочна, Чорниводи, Юринці; городоцькі заводи — верстатобудівний, цукровий, інструментальний, молочноконсервний комбінат, Сатанівський цукровий.
Новим етапом в розвитку енергетики району стало будівництво гідроелектростанцій на річці Збруч та встановлення майже в кожному селі дизельних електростанцій. Дизельні електростанції забезпечували електроенергією виробничі потреби промислових та сільськогосподарських підприємств, а також освітлення житлових будинків. У 1957 році була запущена в роботу Сатанівська ГЕС з обладнанням фірми "Сіменс", потужністю 135кВт і напругою з високої сторони ЮкВ. В 1962 році змонтований і почав давати електрику енергопоїзд №39, потужність якого складала 3000 кВт при напрузі 6000В. На той час це була досить велика потужність. Для передачі такої кількості електроенергії було збудовано дві лінії електропередач 6кВ. Центральна частина району (м.Городок, с.Чорниводи, є.Пісочна, с.Лісогірка, с.Бедриківці) була заживлена від енергопоїзда і споживачі, кожен з яких вже мав лічильника, цілодобово користувались електроенергією. Начальником енергопоїзда працював Віталій Іванович Попова, а усі керівні кадри (начальники турбінного, котельного та електричного цехів) прибули з далекого Казахстану. Монтаж та експлуатація велися силами місцевих працівників, які згодом стали висококваліфікованими спеціалістами-електроенергетиками.
У 1963-1965 p.p. черговим інженером енергопоїзда працював Микола Михайлович Корчак, під керівництвом якого проводили електрифікаццію району чергові головного щита управління Леонід Федорович Белкот, Дмитро Сергійович Гуцалюк та лаборанти, а згодом і чергові електромонтери Городоцької районної підстанції 110/35/10кВ Світлана Михайлівна Вінник та Марія Степанівна Войтович.
Згодом енергопоїзду підпорядкували дизельні електростанції і електричні мережі Чемеровець, Сатанова та Гвардійського.
У 1963 році достроково закінчено будівництво і введено в експлуатацію міжколгоспну Мартинківську ГЕС з двомаг генераторами по 375кВА. Двома лініями ЮкВ були були заживлені села західної частини Городоцького району та декілька колгоспів Тернопільської області. Від Сатанівської ПС було підключено 100 км повітряних ліній потужністю ЮкВ.
Розвиток механізації сільського господарства, будівництво тваринницьких комплексів в колгоспах, введення в експлуатацію нових промислових підприємств викликало дефіцит потужностей. Тому в 1965 році додатково на території енергопоїзда встановили дизель-генератор потужністю ІОООквт. На жаль, ці заходи не забезпечували безперебійного , надійного і якісного електропостачання всіх споживачів.

В зв'язку з цим розпочали третій етап розвитку електроенергетики району , метою якого було повне завершення електрифікації усіх населених пунктів від державної електромережі. Цьому сприяв початок будівництва Городоцької державної районної підстанції 110/35/1 ОкВ. У вересні 1966 року наказом Міністерства енергетики та електрифікації УРСР створено Городоцький район електричних мереж і його першим директором призначено Андрія Петровича Майка, який до цього працював заступником директора Летичівського РЕМ з енергозбутової роботи.
Для виконання програми електрифікації в районі працювала дільниця Хмельницької механізованої колони №13 під керівництвом Олександра Васильовича Мартинюка. Дільниця була повністю забезпечена матеріалами для будівництва ліній електропередач та обладнанням для монтажу трансформаторних підстанцій 10/0,4кВ і за рік вводила в експлуатацію 200-250 км нових ліній електропередач 10-0,4кВ та 50-60 трансформаторних підстанцій 10/0,4кВ. Такі обсяги робіт з електрифікації населених пунктів не задовольняли потреб району. Тому у 1969 році на Сатанівській дільниці почала працювати Шепетівська механізована колона №30, начальником якої був Петро Іванович Родзяк (з 1972 — директор Хмельницького обласного підприємства сільських електричних мереж). Персонал РЕМ постійно надавав допомогу мехколонам №13 і №30 в будівництві ліній електропередач та монтажі трансфоматорних підстанцій. Виникало багато різних проблем, скажімо, важка праця за будь-якої погоди і мала зарплата викликали велику плинність кадрів.
Проте більшість працівників самовіддано працювали на об'єктах енергетики району Серед них інженер-інспектор Митрофан Арсентійович Коваль, який займався прийняттям в експлуатацію ліній електропередач і трансформаторних пфдстанцій від будівельних організацій, колгоспів і радгоспів.
Доречно зауважити, що велику допомогу у розвитку електроенергетики району надавали колгоспи сіл. Лісоводи, Бедриківці, Варівці, Великий Карабчиїв, Велика Яромирка, Жищинпі, Іванківці, Клинове, Кузьмин, Купин, Курівка, Немиринці, Підлісний Олексинець, Стара Пісочна, Чорниводи, Юринці; городоцькі заводи — верстатобудівний, цукровий, інструментальний, молочноконсервний комбінат, Сатанівський цукровий.
Новим етапом в розвитку енергетики району стало будівництво гідроелектростанцій на річці Збруч та встановлення майже в кожному селі дизельних електростанцій. Дизельні електростанції забезпечували електроенергією виробничі потреби промислових та сільськогосподарських підприємств, а також освітлення житлових будинків. У 1957 році була запущена в роботу Сатанівська ГЕС з обладнанням фірми "Сіменс", потужністю 135кВт і напругою з високої сторони ЮкВ. В 1962 році змонтований і почав давати електрику енергопоїзд №39, потужність якого складала 3000 кВт при напрузі 6000В. На той час це була досить велика потужність. Для передачі такої кількості електроенергії було збудовано дві лінії електропередач 6кВ. Центральна частина району (м.Городок, с.Чорниводи, с.Пісочна, с.Лісогірка, с.Бедриківці) була заживлена від енергопоїзда і споживачі, кожен з яких вже мав лічильника, цілодобово користувались електроенергією. Начальником енергопоїзда працював Віталій Іванович Попова, а усі керівні кадри (начальники турбінного, котельного та електричного цехів) прибули з далекого Казахстану. Монтаж та експлуатація велися силами місцевих працівників, які згодом стали висококваліфікованими спеціалістами-електроенергетиками.
У 1963-1965 p.p. черговим інженером енергопоїзда працював Микола Михайлович Корчак, під керівництвом якого проводили електрифікаццію району чергові головного щита управління Леонід Федорович Белкот, Дмитро Сергійович Гуцалюк та лаборанти, а згодом і чергові електромонтери Городоцької районної підстанції 110/35/1 ОкВ Світлана Михайлівна Вінник та Марія Степанівна Войтович.
Згодом енергопоїзду підпорядкували дизельні електростанції і електричні мережі Чемеровець, Сатанова та Гвардійського.
У 1963 році достроково закінчено будівництво і введено в експлуатацію міжколгоспну Мартинківську ГЕС з двомаг генераторами по 375кВА. Двома лініями ЮкВ були були заживлені села західної частини Городоцького району та декілька колгоспів Тернопільської області. Від Сатанівської ПС було підключено 100 км повітряних ліній потужністю ЮкВ.

Розвиток механізації сільського господарства, будівництво тваринницьких комплексів в колгоспах, введення в експлуатацію нових промислових підприємств викликало дефіцит потужностей. Тому в 1965 році додатково на території енергопоїзда встановили дизель-генератор потужністю ІОООквт. На жаль, ці заходи не забезпечували безперебійного , надійного і якісного електропостачання всіх споживачів.
В зв'язку з цим розпочали третій етап розвитку електроенергетики району , метою якого було повне завершення електрифікації усіх населених пунктів від державної електромережі. Цьому сприяв початок будівництва Городоцької державної районної підстанції 110/35/1 ОкВ. У вересні 1966 року наказом Міністерства енергетики та електрифікації УРСР створено Городоцький район електричних мереж і його першим директором призначено Андрія Петровича Майка, який до цього працював заступником директора Летичівського РЕМ з енергозбутової роботи.
Для виконання програми електрифікації в районі працювала дільниця Хмельницької механізованої колони №13 під керівництвом Олександра Васильовича Мартинюка. Дільниця була повністю забезпечена матеріалами для будівництва ліній електропередач та обладнанням для монтажу трансформаторних підстанцій 10/0,4кВ і за рік вводила в експлуатацію 200-250 км нових ліній електропередач 10-0,4кВ та 50-60 трансформаторних підстанцій 10/0,4кВ. Такі обсяги робіт з електрифікації населених пунктів не задовольняли потреб району. Тому у 1969 році на Сатанівській дільниці почала працювати Шепегівська механізована колона №30, начальником якої був Петро Іванович Родзяк (з 1972 — директор Хмельницького обласного підприємства сільських електричних мереж). Персонал РЕМ постійно надавав допомогу мехколонам №13 і №30 в будівництві ліній електропередач та монтажі трансфоматорних підстанцій. Виникало багато різних проблем, скажімо, важка праця за будь-якої погоди і мала зарплата викликали велику плинність кадрів.
Восени 1966 року було введено в експлуатацію Городоцьку районну підстанцію 110/35/1 ОкВ потужністю ІбОООкВА. В зв'язку з цим всі ТП було переключено з 6кВ на ЮкВ.
Працювали без вихідних, повний світловий день. Особливо відзначалися в роботі електромонтери Городоцької дільниці Семен Якович Беднаровський, Микола Миколайович Полюга, Леонід Петрович Чернецький, Фелікс Францович Бабій.
З 1969 по 1989 роки посаду директора району електричних мереж обіймав Попов Віталій Іванович. Він доклав багато особистих зусиль для повної електрифікації району, яка була завершена 6 листопада 1972 року підключенням до електромереж останнього населеного пункту області — с.Кринцилів Городоцького району.

Зростання навантаження та велика довжина живлячих ліній ЮкВ викликали потребу в подальшому будівництві районних підстанцій 110/35кВ.
Багато зусиль, важкої праці та енергії віддали розвитку енергетики району начальники РЕМ Корчак М.М., Лясковський В.І., головний інженер району Кльоц Ю.М., майстер Немиринецької виробничої дільниці Дволіток І.Л., диспетчери Кушнір В.Л, Ломай A.B., Тетервак В.Г., майстер Сатанівської виробничої дільниці Божкевич Г.М., чергові електромонтери ПС 35/1 ОкВ Савчишин М.Д., Маслянко С.К., Новосілецька Л.М., Черняк М.М., ветерани енергетики Городоччини Коваль Д.А. - працював майстром Сатанівської дільниці, Воробель В.А. - обіймав посаду заступника начальника РЕМ з енергозбутової роботи і колишній майстер Городоцької дільниці Мадера О.В.
Активно розвивалась соціальна сфера колективу. Побудовано два чотириквартирних будинки, один — восьмиквартирний, виробничо-технічна база і гаражі. В 1996 році здано в експлуатацію 20-квартирний будинок п'ятиповерховий будинок в Городку. З метою покращення умов обслуговування споживачів придбано цільовий майновий комплекс "Говер".

Для якісного обслуговування всієї системи енергозабезпечення Городоччини в райелектромережі створено і функціонує ряд важливих підрозділів, працівники яких вдень і вночі на своїх постах. Першими, хто відповідає за надходження електроенергії в мережах району, приймає виклик від споживачів про пошкодження чи відключення ліній електропередач, є диспетчери оператовно-диспетчерської служби — А.Ломай, В.Кушнір, І.Жанжан, А.Божкевич. Під керівництвом досвідченого енергетика С.Беднаровського ці люди та ще п'ятеро електромонтерів, четверо водіїв несуть службу, як кажуть, "на передовій".
Ще один не менш важливий підрозділ — розподільчих мереж — слідкує за безперебійним постачанням електроенергії всім споживачам району. Капітальний, поточний ремонт, пошкодження в мережі — це безпосередній обов'язок п'яти бригад електромонтерів під керівництвом майстрів з ремонту розподільчих мереж С.Дроника, С.Дволітка, М.Мостового, В.Кекеля, Г.Бігняка.
Реалізація та розрахунки за електроенергію мають бути вчасними. Цим опікується відділ маркетингу та збуту, куди входить бригада по заміні лічильників (майстер В.Гуменний), начальники виробничих дільниць — В.Банас, С.Слободян, А.Оржеховський, О.Костюк, а також 21 контролер енергонагляду та 4 контролери столлу довідок, які відповідають за розрахунки побутових споживачів.
Транспортним забезпеченням керує досвідчений майстер з ремонту транспорту А.Печенюк. 19 водіїв, 3 трактористи, слюсар, газоелектрозварник турбуються за вчасний вихід техніки на роботу.
Колектив РЕМ здійснює заміну, реконструкцію та модернізацію трансформаторних підстанцій, ліній електропередачі, які вичерпали свій ресурс, на новітніх технологіях. Скажімо, у 2010 році тільки в Городку та навколишніх селах на ці цілі використано понад півтора мільйони гривень.
В центрі міста встановлена нова трансформаторна підстанція потужністю 100кВт, до ще однієй реконструйованої трансформаторної підстанції замінено повністю повітряні лінії потужністю 10кВт та 0,4кВт на нові, так звані СІП (самонесучий ізольований провід), які не бояться намерзання, вітру, снігопадів. Спільними силами енергетиків району та місцевих рад відновлено вуличне освітлення на вулицях райцентру, у селах Лісогірка, В.Карабчиїв, Сатанівка, Пильний Олексинець, Веселець, Бедриківці, Івангківці, юринці. Лісоводи, Н.Пісочна та в ряді інших населенних пунктів роботи продовжуються.
Високом авторитетом користуються заступники начальника РЕМ Бамбуля Олександр Васильович та Корчак Микола Михайлович, головний інженер Божкевич Георгій Миколайович, головний бухгалтер Слободян Ірина Іванівна, економіст Топоровська Ірина Василівна, інженери Гаджук Марина Миколаївна, Могильницький Олександр Михайлович, Сас Ірина Вікторівна, бухгалтер Гусак Ірина Василівна, юрисконсульт Шелестинський Анатолій Анатолійович, техніки Жанжан Олена Миколаївна, Ломай Валентина Володимирівна, контролери Воробель Марія Станіславівна, Бевз Олена Сергіївна, Варшавська Леся Олександрівна, водії Блажкун Віктор Павлович, Вільчинський Анатолій Миколайович, Кашталап Василь Володимирович, Островий Володимир Васильович, Сорокатий Сергій Вікторович, Чорний Василь Григорович, електромонтери Яцина Олександр Якович, Кльоц Тетяна Миколаївна, Зборовський Петро Олексійович, Копитчак Андрій Юрійович, Кльоц Віктор Миколайович, Дорош Микола Володимирович, Манзій Петро Володимирович, Фігура Михайло Михайлович, Кокель Валерій Миколайович, Богнен Анатолій Станіславович, Чернецький Петро Леонідович, Тетервак Микола Васильович, Бурлик Сергій Володимирович, трактористи Хоптинець Олександр Михайлович, Мердюк Юрій Петрович, Клемінський Сергій Лукович, машиніст Несмертельний Павло Станіславович, сторожі Тужанський Анатолій Михайлович, Андрущишин Іван Петрович, Залуцький Володимир Валентинович, комірник Мосюк Людмила Володимирівна, прибиральниця Піскун Надія Володимирівна, слюсар Сокальський Анатолій Анатолійович та інші.

Слідами своїх батьків-енергетиків пішов Сергій Іванович Дволіток — майстер виробничої дільниці РЕМ. Електриком все життя працював його батько — Іван Лук'янович, контролером праювала мати — Людмила Станіславівна.
З 2008 року Городоцький РЕМ очолює високопрофесійний інженер-енергетик Слободян Віктор Іванович. Завдяки його організаторському таланту, вмінню мобілізувати людей, професійній ініціативності колектив РЕМ займає передові позиції у "Хмельницькобленерго", впевнено крокує вперед.
По рейтингу показників роботи товариства Городоцький РЕМ у 2009 році зайняв почесне III місце, за підсумками роботи 2010 року — II місце, за перше півріччя 2011 року — І місце. Головний девіз товарисва: "Споживач — найвища цінність", надійне та якісне елекропостачання для споживачів району головний пріоритет у діяльності Городоцького РЕМ.
Городоцький РЕМ

Своїми досягненнями енергетики району достойно поєднують свій 45-річний ювілей із Днем народження Держави — 20-ю річницею Дня Незалежності України.

"НАШ ГОРОДОК"

© 2011 All right reserved. Інформаційний портал Городоцького району.     Створення сайтів
При передруці матеріалів посилання на сайт є обов'язковим! Відповідальність за достовірність фактів несе автор публікації.

Олександр Герега народний депутат України За конкретні справи АТП Чемерівці