• 002.jpg
  • 004.jpg
  • 001.jpg
  • 005.jpg
  • 003.jpg

Пошук по сайту

Лічильник відвідувачів

Історія

ОРИГІНАЛЬНІ АРТЕФАКТИ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ З ОКОЛИЦЬ М.ГОРОДОК НА ХМЕЛЬНИЧЧИНІ

Володимир ЗАХАР’ЄВ,
член ВГО «Спілка археологів України»
м. Хмельницький

Карта України з межами Трипільської культури

Карта України з межами Трипільської культури

На природньозахищених мисоподібних берегах лівої притоки Дністра р.Смотрич виявлено не один десяток поселень Трипільської культури. Зокрема, і у верхів’ях – довкола райцентру Городок Хмельницької області. В основному, давні землероби жили тут у середньому та пізньому етапі існування цього феномену енеоліту України. Через інтенсивне розорювання вільних від лісів урочищ в радянський час трипільські пам’ятки Городоччини сильно попсовані. Тому час від часу на поверхні трапляється не лише обмазка жител, а й предмети господарювання, культу і військової справи. Свого часу збиранням артефактів в районі активно займалася місцевий краєзнавець Нонна Миколаївна Пащенко. Знахідки ця патріотка рідного краю передавала до районного музею [1]. Крім неї обстеження трипільських об’єктів околиць Городка проводив краєзнавець Леонтій Іванович Максимов, який теж поповнював колекцію районного музею археологічними матеріалами. На трипільському поселенні в ур.Скалки між м.Городок та с.Бедриківці (Іл.1) серед іншого його увагу привернув нестандартний шматок випаленої глини. Тому ретельний дослідник і його приніс до музею.

На трипільському поселенні в ур.Скалки між м.Городок та с.Бедриківці

(Іл.1)

1994 р. автор конкретної статті (В.Захар’єв), працюючи науковим співробітником відділу охорони пам’яток історії та культури при Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї, побував у Городку і виявив його у купі обмазки, що музейники планували викинути за непотрібністю.

Знахідка була інтерпретована, як голівка міфічного Змія-Дракона, що, можливо, була декоративною ручкою ритуальної мисочки. Інформація про неї вперше оприлюднена 1996 р. у національному культурологічному щорічнику «Українське гончарство» [2, с.279-282]. Однак, через складність ідентифікації, на жаль чи на щастя, науковці два десятиліття на неї не звертали належної уваги. Лише нещодавно фігуркою глибше зацікавилися фахівці. У найближчий час відповідна стаття з’явиться на фаховому сайті та стане предметом наукового обговорення тощо.

Знахідка (інв.№ ГРКМ, КН-2812, А-509) має довжину 5,2 см. Голівка посаджена на масивну шию товщиною 2 см. Висота голівки 1,8-2 см. Черепка коробка фігурки сферична у перерізі, видовжена (бл. 3 см, бо тильна сторона голівки збита), вузька і краплевидна по ширині: 1,5-1,6 см у тильній частині, 0,5 см у передній частині. Лоб пологий (Іл.2).

Знахідка має довжину 5,2 см

(Іл.2)

На голівці дерев’яною паличкою зроблені заглиблення шириною бл.0,5 см, що символізують очі. На рівні очей у передній частині голови проколені ще дві заглиблення шириною бл. 0,2 см, які символізують носові дірки.

Нижню частину голівки займає рот з великими губами. Верхня губа – масивніша товщиною бл. 0,6 см випинається вперед над меншою нижньою губою товщиною бл. 0,4 см. Рот прокреслений паличкою, його кінці дещо загнуті до низу. Ширина рота з губами 2,5-2,6 см (Іл.3,4).

Нижню частину голівки займає рот з великими губами

(Іл.3)

Ширина  рота з губами 2,5-2,6 см

(Іл.4)

Тісто артефакту добре вимішане і вимучене. Випал добрий. Колір блідо оранжевий. Супутня столова кераміка вкрита трипільськими орнаментами, що зроблені органічними та мінеральними фарбами, кухонна – прокресленими лініями, наліпками, проколами тощо (Іл.5).

Супутня столова кераміка вкрита трипільськими орнаментами

(Іл.5)

Першим про Змія-Дракона, як вельми шанований у пантеоні енеолітичних племен, зокрема, трипільців, персонаж, написав 1905 р. у своїй праці «Символ змія у трипільській культурі» археолог К.Болсуновський [3].
Відомий український вчений В.Даниленко зі свого боку натякав, що культ дракона або крилатого змія серед давнього населення України зародився ще у добу неоліту [4].
Глибокий знавець язичництва академік Б.Рибаков стверджував, що змій або добрий вуж уособлював собою охоронця житла [5, с.170-172.].

Інші дослідники вважають, що він був трипільським божеством дощу. Зокрема, такої думки, дотримувався дослідник раннього етапу Трипільської культури археолог В.Збенович, який зібрав сотні малюнків з посудин і класифікував їх [6, с.20-34].

Торкалися цієї теми у своїх публікаціях Д.Король [7, с.79-103], А.Стрельцова [8, с.109-116] та інші. А риску під попереднім етапом розгляду ролі Змія-Дракона підвели у Енциклопедії Трипільській цивілізації [9, с.400-405], розділ якої згодом видала окремою електронною книгою Н.Бурдо [10].

Другою науково цікавою знахідкою, яку залишили для нас на території Городоччини трипільці, є мідна сокира-тесло.

За інформацією методиста з охорони пам’яток історії і культури відділу культури Городоцької РДА Ігоря Володимировича Олійника, її знайшов місцевий житель на плато правого берега р.Смотрич, в районі вул. Чайковського, що у західній частині міста. Дякуючи наданій І.Олійником можливості, автор конкретної статті встиг сфотографувати та обміряти знахідку, подальша доля якої не відома.

Сокора-тесло з-під Городка була сформована відповідно стандартів для мідних виробів такого типу. Вона виготовлена з якісної сировини у глиняній формі за восковою моделлю, про що свідчить фрагмент шва на верхній ділянці виробу. Досить естетична, має округлі боки. Технологічно довершена. Прекрасний приклад інженерної думки тогочасся (Іл.6).

Прекрасний приклад інженерної думки тогочасся

(Іл.6)

Довжина виробу була 21,5 см, ширина у районі отвору для дерев’яної ручки 5,5 см. Діаметр останнього складав 3,0 см.
У вертикальному перерізі виріб підований. Лезо сокири зміщене на 1,5 см вниз від горизонталі, лезо тесла – на стільки ж (Іл.7).

Лезо сокири зміщене на 1,5 см вниз від горизонталі, лезо тесла – на стільки ж

(Іл.7)

У горизонтальному перетині передня частина виробу має кливце- подібну форму, звужуючись до кінця. Тильна навпаки нагадує пташиний хвіст – вужча від середини виробу (2,8 см) і ширша зовні (4,5 см) (Іл.8).

(Іл.8)

(Іл.8)

До речі, тесло зміцнене своєрідними ребрами жорсткості, оскільки середина його тіла на 0,2 см тонша, аніж боки.

Цікавим елементом виробу є підсилення кріплення ручки, яке теж було передбачено майстрами вже на стадії його розроблення. Витративши всього декілька десятків грамів міді та виливши з боків трикутні сегменти, вони створили досить практичний і надійний різновид втулки для ручки. Відтак, руків’я ховалося у цю імпровізовану втулку аж на 3,5 см, тоді як основна товщина виробу складає всього бл. 2,0 см (Іл.9).

(Іл.9)

(Іл.9)

Зауважу, що дірка для ручки на 1,0 см зміщена від центру виробу в бік поперечного леза (тесло), тому тильна частина, відповідно, коротша тієї, де лезо розташоване вертикально (сокира). Лезо тесла мало довжину 4,5 см, лезо сокири, відповідно, 3,3 см. Вони овальні.

Функціональне призначення виробу було подвійним. Він міг використовуватися як зброя, і як господарчий деревообробний інструмент. Наголошу, що обидва леза виробу були нагострені в давнину і залишилися досить гострими, незважаючи на те, що відтоді минуло понад 5 тисяч років, а тесло в районі леза ще й частково розковане.

Поки що не встановлено місце виготовлення і приналежність до того чи іншого металургійного центру енеоліту цієї яскравої знахідки часів Трипілля. (Жаль лише, очевидно, назавжди втраченої для розлогих наукових аналізів). Пошуки візуальних аналогій продовжуються. Адже були й ті добрі часи, коли знайдені артефакти люди несли не перекупникам на базар чи колекціонерам, а як і належить патріотам свого народу – до музею!!! Так були сформовані музейні колекції, які надійно зрігаються у державних музейних установах, і якими користуються фахівці, щоб на їх основі розповісти сучасникам про життя і діяльність людей у доісторичні часи.

Таким чином, обидва артефакти з околиць міста Городка над Смотричем свідчать, що місцеві трипільські поселення варті уваги археологів і проведення тут стаціонарних досліджень. Врешті, потрібно покласти кінець «чорній археології», яка шкодить науці, активізувавши діяльність представники правоохоронних органів та місцевого самоврядування, наданням їх ширших повноважень для боротьбі з порушниками чинного пам’яткоохоронного законодавства. Бо, як відомо, артефакт без контексту – всього лиш давня річ. Цікава для огляду, але пуста як джерело фактажу.

Володимир ЗАХАР’ЄВ

Володимир Захар’єв

Список використаних джерел та літератури:

1. Полюхович Дмитро. Меценацтво – прерогатива жебраків? – 2002, 4 жовтня. http://gazeta.dt.ua/CULTURE/metsenatstvo_prerogativa_zhebrakiv.html
2. Захар’єв В.А. Перша знахідка ліпного трипільського змія // Українське гончарство: національний культурологічний щорічник. За 1995 рік. – Опішне: Українське народознавство, 1996. – Кн. 3. – С.279-282.
3. Болсуновский К.В. Символ Змия в Трипольской культуре: Мифологический етюд. – Киев, 1905.
4. Даниленко В.Н. Неолит Украины. – К.,1969.
5. Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. – М., 1981. – С.170-172.
6. Збенович В.Г. Дракон в изобразительной традиции культури Кукутени-Триполье// Духовная культура древних обществ на территории Украины. – К,1991. – С.20-34.
7. Король Д.О. Спроба реконструкції трипільської міфології за пам’ятками мистецтва // Культурологічні студії. – К. Видавничий дім «KM Academia», 1999. – Випуск 2. – С. 79-103.
8. Стрєлкова А.Ю. Трипілля та яншао: символіка орнаментів кераміки// Культурологічні студії. – К.: Видавничий дім «KM Academia», 1999. – Випуск 2. – С. 109-116.
9. Енциклопедія трипільської цивілізації. – К.2004. – Т.1. – С. 400-405.
10. Бурдо Н.В. Сакральний світ Трипільської Цивілізації. – К.: Електронне видання. – 2007. – 307 с.

Список ілюстрацій

Іл. 1. Ситуаційний план мікрорегіону, де виявлено артефакти.
Іл. 2. Фото голівки Змія-Дракона з-під Городка.
Іл. 3. Прорис голівки Змія-Дракона.
Іл. 4. Фото голівки Змія-Дракона з-під Городка.
Іл. 5. Прорис кераміки з трипільського поселення Скалки, де знайдено голівку Змія-Дракона.
Іл. 6. Загальний вид мідної сокири-тесла з Городка.
Іл. 7. Мідна сокира-тесло з Городка. Вид з боку.
Іл. 8. Мідна сокира-тесло з Городка. Вид зверху.
Іл. 9. Мідна сокира-тесло з Городка. Вид з боку тесла.

(Фото і малюнки В.Захар’єва).

"НАШ ГОРОДОК"

© 2011 All right reserved. Інформаційний портал Городоцького району.     Створення сайтів
При передруці матеріалів посилання на сайт є обов'язковим! Відповідальність за достовірність фактів несе автор публікації.

Олександр Герега народний депутат України За конкретні справи АТП Чемерівці