• 004.jpg
  • 003.jpg
  • 005.jpg
  • 001.jpg
  • 002.jpg

Пошук по сайту

Лічильник відвідувачів

Історія

Кафедральний костел з мінаретом

КАФЕДРАЛЬНИЙ КОСТЕЛ СВЯТИХ АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА

КАФЕДРАЛЬНИЙ КОСТЕЛ СВЯТИХ АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА

 

Представники сайту «Наш Городок» Вадим Якубовський та Андрій Савченко відвідали Кам’янець-Подільський КАФЕДРАЛЬНИЙ КОСТЕЛ СВЯТИХ АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА – одну із найстаріших та найцікавіших сакральних споруд на Поділлі. Храм має велике історичне та культурне значення і є однією з основних туристичних принад міста.  Городоччани також зустрілись з Леоном Дубравським, Єпископом Кам’янець-Подільської Дієцезії, який, ознайомившись із тематикою сайту «Наш Городок», дозволив відвідати історичну культову споруду – мінарет.

 Історія мінарету

У 1672 р. місто Кам’янець захопило турецьке військо на чолі з султаном Мехмедом IV. Все Поділля увійшло до складу Османської імперії. Сім християнських храмів Кам'янця турки перетворили на мечеті, залишивши українській, польській і вірменській громадам по одній сакральній споруді. Кафедральний костел як один із найбільших і найкращих храмів Мехмед IV наказав перетворити на султанську мечеть. Саме тут відбулося перше богослужіння за його участю. Перетворюючи християнський храм на мечеть, мусульмани його майже не перебудовували, за винятком зведення мінарету. Усі вівтарі, образи і фрески були знищені, а стіни оздобили мусульманськими символами.

Кам’янець захопило турецьке військо на чолі з султаном Мехмедом IV

Кам’янець захопило турецьке військо на чолі з султаном Мехмедом IV

 Могили християн, похованих на кладовищі біля костелу, розрили, а кістки померлих вивезли за межі міста. Розчищена територія почала використовуватися для поховань мусульман.

Поряд із мечеттю турки розпочали будівництво мінарету - вежоподібної культової споруди, з якої муедзин п'ять разів на день скликав мусульман на молитву. Точна дата початку будівельних робіт, як і їхнє завершення, невідома. Найвірогідніше, мінарет збудували в середині 1670-х рр.

За його основу було використано ренесансну каплицю, прибудовану до західного фасаду костелу в XVI ст. Турки перебудували її купол, а внутрішній простір забутували до висоти 1,7 м від землі. Вхід на мінарет турки зробили з двору у північній стіні каплички (у XVIII ст. цей вхід замуровали). При спорудженні мінарету використовувалися тесані білокам'яні блоки заокругленої форми, які скріплювалися не лише будівельним розчином, але й за допомогою заліза та свинцю, що додало споруді додаткової міцності.

Вхід на мінарет турки зробили з двору у північній стіні каплички

Вхід на мінарет турки зробили з двору у північній стіні каплички

Будувався він за класичною для Туреччини схемою, а тому має вигляд циліндра, який дещо звужується до верху. Його висота становить 27 м, зовнішній діаметр -  2,8 м, внутрішній - 1,64 м. Товщина стіни - 58 см. На висоті 19 метрів від землі мінарет був прикріплений металевим стрижнем до стіни собору. На верхній частині мінарету влаштовано десятигранний консольний балкон із суцільними кам'яними перилами заввишки 1 м. Саме з нього муедзин і закликав мусульман на молитву.

Мінарет

Мінарет у розрізі

Вище балкону стовп піднімався на висоту 5,8 м і увінчувався композицією у вигляді обвитою змією кулі, над якою підносився мусульманський півмісяць. Загальна висота мінарету від землі до вершини - 33,5 м. Усередині нього містяться гвинтоподібні (кручені) кам'яні сходи. їх кількість становить 137. Окрім того, що сходи слугували для підйому на вершину мінарету, вони ще й забезпечували йому стійкість, оскільки утворювали кам'яний центральний стовп.

Освітлюються вони за допомогою вузьких щілинних вікон, крізь які проходить сонячне проміння. Під час великих свят мінарет ілюмінувався лампами. При мечеті султана діяла одна з трьох мусульманських шкіл для навчання народжених у Кам’янці дітей.

 

У 1699 р. відповідно до Карловицького договору між Османською імперією і Річчю Посполитою, Поділля було повернуто полякам. Турки покинули Кам'янець. Колишню султанську мечеть перетворили на костел. Мінарет руйнувати не стали, лише увінчали його дерев'яною скульптурою Діви Марії на знак перемоги християнства над ісламом. Таким чином, християнська каплиця у XVII ст. стала постаментом для мінарету, а мінарет на початку XVIII ст. - п'єдесталом для Мадонни. Чи можна ще десь у світі побачити подібне?

 Кладовище мусульман, влаштоване біля мечеті, поляки знищили так само, як турки в недалекому минулому зруйнували християнське. Цвинтар і крипти костелу знову почали використовуватися для поховання. У 1796 р. кладовище закрили.

 У 1740-х – 1750-х рр. коли біскупом призначили Миколая Дембовського, був проведений капітальний ремонт костелу, а також мінарету. При цьому був замурований зовнішній вхід на мінарет, влаштований турками з вулиці, натомість з середини храму (в північній наві) пробили новий. Тоді ж у капличці, на якій стоїть мінарет, зробили 9 додаткових сходинок.

10 травня 1756 р. на мінареті встановили мідну статую Діви Марії, яка замінила більш давню дерев'яну. Виготовили її в Гданську в майстерні з виробництва дзвонів. Для того, щоб максимально полегшити вагу скульптури, майстри зробили окремі листи з червоної міді, а методом штампування - окремі деталі, які з'єднувалися між собою заклепками. Саме з них і виготовили скульптуру, яка має порожнину, а не є повністю заповнена міддю.

Мінарет увінчали скульптурою Діви Марії

Статуя Діви Марії

Після того, як було завершено основу частину роботи, її відшліфували і покрили сусальним золотом. Загальна висота скульптурної композиції, яка складається з кількох елементів, становить 4,5 м. Виконано її в бароковому стилі. На земній кулі з півмісяцем стоїть постать Мадонни, яка простягнутими руками благословляє людей. Земну кулю обвиває змій із яблуком, а над головою Діви Марії німб з 12 зірок.

 Для того, щоб підняти статую Мадонни на турецький мінарет, доклали чимало зусиль. Спочатку архітектор Ян да Вітте надбудував на дзвіниці, розташованій на відстані понад 40 м від мінарету, ще один ярус. Це було потрібно для того, аби зрівняти дві споруди по висоті. Після цього між ними спорудили високе дерев'яне риштування, по якому статую, підняту на верхній ярус дзвіниці, за допомогою блока повільно пересунули на мінарет. Далі її закріпили за допомогою металевого стрижня, на який вона була насаджена ще при створенні у Гданську.

 1-го червня 1820 р. під час богослужіння блискавка вдарила в постамент Мадонни, пройшла всередині мінарету і спричинила пожежу. Її швидко загасили, однак кріплення статуї були пошкоджені, і у 1823 р. під час бурі скульптура нахилилася так сильно, що виникла загроза її падіння на дах костелу. У зв'язку з цим літургію певний час проводили в домініканському костелі. Кріплення статуї відремонтував С. Учта. Зробив він його не жорстким, а в стилі іграшки «ванька-встанька»: при сильному вітрі статуя злегка нахилялася, але завжди поверталася у вертикальне положення завдяки пружності спеціальної металевої конструкції кріплення.

Ремонт мінарету

 В історії мінарету були й трагічні епізоди. У 1852 р. із його балкону добровільно стрибнула і розбилася об бруківку 19-річна «жертва кохання і романтизму» Гелена Гацька. Ця подія сильно вразила жителів міста, і її довго обговорювали. В архівних документах залишились такі рядки: «На польському цвинтарі, далеко від сім'ї інших могил і пам'ятників, біля самого рову, що відділяє ниву Божу від ниви людської, біліє самотня, як сирітка, надламана колона, прикрашена вінком троянд. Простий напис на її основі:

HELENA GАСКА

przezywszy lat 19 Zycie skoncyla 12 wrzesni 1852 r.»

Після цього трагічного випадку на мінарет було заборонено підніматися, аби уникнути подібних випадків.

Петропавлівський костел. Фотографія початок 20-го ст.

 У результаті перевірки мінарету 1984 р. встановлено, що відхилення його осі від вертикалі становить 46,6 см. У 1990-1991 рр. провели ремонтно-реставраційні роботи: укріпили фундамент, скульптуру Мадонни позолотили, а її нижню частину посадили на сталеву трубу, реконструювали втрачені частини зірок.

 1756 р. поруч з костелом, в пам’ять про знищений турками цвинтар, встановили невеликий кам'яний пам'ятник – скульптура Христа Скорботного. Він складається з трьох частин: з фундаментної основи, колони та барокової скульптури сидячого Христа Скорботного. У радянські часи пам'ятник зруйнували, а у 1994 р. на його місці встановили новий.

Скульптура Христа Скорботного

Знищений турками цвинтар

Скульптура Христа Скорботного

Скульптура Христа Скорботного

 За часів турецького панування Домініканський костел у Кам’янці-Подільському мусульмани теж перетворили на мечеть (султанші Хасекі). У храмі встановили білокам’яний мусульманський різьблений амвон, який зберігся до наших днів.

 Білокам’яний мусульманський різьблений амвон

Білокам’яний мусульманський різьблений амвон

Різьблений амвон зберігся до наших днів

Різьблений амвон зберігся до наших днів

 Відвідавши КАФЕДРАЛЬНИЙ КОСТЕЛ СВЯТИХ АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА, Городоччани Вадим Якубовський та Андрій Савченко подякували Леону Дубравськиму, Єпископу Кам’янець-Подільської Дієцезії за теплий, гостинний прийом та можливість відвідати мінарет. Піднімаючись східцями цієї культової споруди, городоччани відчули подих історичних подій, милувалися з його вершини красою старого міста Кам’янця-Подільського, фортецею, храмами, згадували поразки та перемоги, світлі та темні сторони історії Поділля.

Вигляд з балкона мінарету

 

Андрій Савченко

Використані матеріали:
- книга Ольги Пламеницької - "Кам'янець-Подільський" - 2004 р.;
- матеріали Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника;
- YouTube канал - https://www.youtube.com/channel/UCRKAkz4jXalmLNBRrDHCVVQ 

>>> Мармурова Лаура >>>

>>> Кам'янець-Подільська фортеця >>>

"НАШ ГОРОДОК"

© 2011 All right reserved. Інформаційний портал Городоцького району.     Створення сайтів
При передруці матеріалів посилання на сайт є обов'язковим! Відповідальність за достовірність фактів несе автор публікації.

Олександр Герега народний депутат України За конкретні справи АТП Чемерівці