• 02.jpg
  • 03.jpg
  • 01.jpg
  • 04.jpg
  • 05.jpg

Пошук по сайту

Лічильник відвідувачів

Легенди

Таємниця старого монастиря

Свято-Троїцький монастир Сатанів

Марина була найкращою серед монашок. Навіть в похмурому одязі чарувала вона всіх своєю красою. Вийдуть, бувало, монашки на роботу в поле, і хто не йде, зирається на дівчину. Дивиться на її гнучкий стан, на її біле личко. Однієї ночі козача сотня зупинилась на ночівлю під горою, під стінами старого монастиря. Козакам було наказано заготовити корм для коней. Командував тією сотнею молодий козак Петро високих. Теж ставний, молодий красень. Якось довелось проїжджати Петрові полем, де працювали монашки. Поглянув козак на Марину — і стрепенулося серце. забилось в грудях, наче спійманий птах. Не залишилась байдужою до Петра і Марина. Незабаром доля знову звела їх. Стрілися випадково, обмінялися словами. І полюбили одне одного. Як тільки вечоріло —прямував козак до монастиря.

Плесне раз у долоні, почекає поки у темному отворі вікна з'явиться струнка постать дівчини. І проговорять до ранку...Так було кожного вечора. Та якось одна із старих і злих черниць підслухала воркування Марини з козаком. В той літній вечір стояла тиша над землею. Стомлений вітер приліг десь у вибалку відпочивати і лише зорі, холодні й байдужі до всього, мертвим блиском осипали землю. Марина сиділа, схиливши голову, а він говорив. І повідомив, що через три дні змушений буде поїхати. Потім зібрався Петро з духом і додав:— Марино, кохана моя! Поїдемо зі мною... Я повезу тебе в донські степи, де вітер вільний гуляє, буйна трава перешіптується в полі...Марина згодилась. Та стара черниця донесла про все матері-ігумені. І вона наказала замкнути дівчину у темній, холодній келії на .високій вежі монастиря. Бо ж від Бога відвернулася. Піддалася спокусі нечистого. Сторожити дівчину приставили ту сану злющу черницю, що донесла про кохання Марини. Не могла Марина витримати розлуки з коханим, не могло ніжне дівоче серце забути милого...Темної ночі, коли стара черниця задрімала, розчинила Марина те саме вікно келії і кинулась вниз на гостре каміння.Скоро після цього загинув Петро. Під час однієї з військових .операцій. Давно вже затихло життя в старому монастирі. Розвалились під невблаганною дією часу його стіни, зеленим мохом поросли келії. І лише руїни вежі нагадують людям про страшну дійсність дореволюційного минулого, яка стала легендою.

"НАШ ГОРОДОК"

© 2011 All right reserved. Інформаційний портал Городоцького району.     Створення сайтів
При передруці матеріалів посилання на сайт є обов'язковим! Відповідальність за достовірність фактів несе автор публікації.

Олександр Герега народний депутат України За конкретні справи АТП Чемерівці