МІЙ ГОРОДОК

Віталій Павлович Кучер

МІЙ ГОРОДОК

Понад Смотричем верби дрімають.
Не луна вже заводів гудок,
Солов'ї у гаях спочивають,
В тихім задумі спить Городок.

А навкруг простяглися діброви.
Прилягають до нього ліси,
Золотяться ланів світлі брови
І ставів неповторність краси.

Ще туман світанковий вкриває
Всі долини і плеса річок,
Перший промінь на небі заграє
Прокидається мій Городок.

Урочисті пісні залунали,
Прославляючи сонячний день.
Роси срібні ранкові упали
На траву від пташиних пісень.

Сонце глянуло в вікна привітно,
Свій проніс вітерець холодок,
Ніч полинула десь непомітно —
Зі світанком тебе, Городок!

Віталій Кучер

Книга "Городок над Смотричем" 2006 р.